За визначенням чайна церемонія — перетворений на ритуал процес заварювання чаю і чаювання.
Однак чайна церемонія це не лише ритуал, а в першу чергу - це технологічний процес, який дає змогу отримати найкращий результат від заварювання чаю, бо в китайському чаї ціниться саме якість продукту.
Саме тому існують стільки різновидів та класифікацій за формою, розміром, якістю, віком (часом збору) листя та ступенем ферментації, бо кожна сировина дає різний результат, але саме універсальна технологія заварювання дає можливість отримати чудовий та корисний напій.
Тож суть технологічного процесу полягає в тому, що сухе листя потрібно зволожити (підготувати до того, щоб воно могло віддавати свої складові до окропу) та промити (очистити від дрібних домішок), далі під час кожного заливання окропом чайне листя віддає в воду певну фракцію своїх складових (через що заварювання обмежено у часі (від 30 секунд) та збільшується з кожним наливанням води через поступове виснаження листя), що дає можливість отримати відвар належної для споживання концентрації (бо якщо просто залишити листя у кип’ятку, то відвар стане перенасиченим елементами, які крім того можуть змішуватися один з одним, вступати в реакції та утворювати інші не завжди корисні сполуки (однак це не виключає, що є і такий спосіб заварювання чаю для певних видів листя).
То ж набір інструментів для так званої "чайної церемонії" у першу чергу слугує цим цілям: гайвань/чайник - промивання/заварювання чаю, фільтр - відокремлення дрібних часток листя з відвару, гундаобей/чашка - отримання однорідного не перенасиченого відвару.
Все інше у повсякденному чаюванні слугує допоміжним цілям - естетика та краса, бажання слідувати "традиціям", підтримання філософського настрою, створення певної атмосфери, заспокоєння та розслаблення. То ж все залежить від того, чого саме ви шукаєте від процесу, таким чином його можна доповнювати різноманітними елементами.
Якщо брати опис церемонії Гунфу Ча, то всі дії мають також чисто практичний сенс:
- не брати чашки руками (той, хто заварює чай), а спеціальними щипцями - зберігати їх чистоту та температуру,
- прогрівання посуду - підготувати посуд до наливання окропу та уникнення ефекту різниці температур, що погано впливає і на посуд, і на ефект заварювання листя,
- використання пензлика для протирання чайника та чайного приладдя - лагідне очищення від сміття та води,
- насипання листя у чахе - уникнення прямого контакту з листям, щоб не забруднити його, мати можливість відчути оригінальний аромат, зручно відміряти кількість листя та насипати у посуд для заварювання,
- використання рушника - витирання води та щоб брати гарячий чайник у руки, або для виконання дії: "Вихлопати чай" (При перевезенні та транспортуванні утворюється чайний пил, його необхідно прибрати. Чайник загортається в чохол або рушник і акуратно проплескується по дну близько хвилини).
- милування чайним відваром з красивих чашок - у разі дотримання основних рекомендацій виходить дійсно красивий результат, тому чаювання є і технологічним, і естетичним процесом одночасно.
Підсумовуючи, можна сказати, що чайна церемонія - це саме ритуал з дотримання усіх її елементів, процедур та особливостей рухів руками, навіть в Китаї потрібно проходити спеціальне навчання для отримання сертифікату майстра чайної церемонії для того, щоб проводити саме її, бо вимоги до ритуалів та рухів дуже жорсткі на відміну від звичайного чаювання. То ж не кожен, хто п’є або заварює чай є саме чайним майстром (особливо без сертифікату про спеціалізоване навчання), однак всі інші можуть пити чай і у повсякденному житті, дотримуючись основних правил заварювання.
